Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Проект промови у справі тернопільської гімназії

Іван Франко

Назад до основного тексту книги

«В році 1820 заложена була в окружнім місті Тернополі в Східній Галичині гімназія, а кілька літ опісля також ліцей філософічний. Виклади в обох тих училищах давали законники колегії єзуїтської. По знесенні сеї весни єзуїтської колегії перервано виклади в обох тих училищах. Яко посол міста Тернополя прошу затим вис[оке] міністерство обсадити учительські кафедри в тернопільській гімназії і в філософічнім ліцеї світськими учителями і оба ті наукові заклади вже з початком находячого шкільного року, а то якнайскорше для учащоїся молодежі отворити. Причини наводжу слідуючі:

1. Існуючі в Тернополі заклади наукові були одинокими в своїм роді для всеї учащоїся молодежі не тільки самого Тернопільського, але також сусідніх округів, не маючих ані одної гімназії, а то: Золочівського. Жовківського, Заліщицького, а що тикається філософії, також Бережанського і Станіславівського. Цілий той обшир краю, обнимаючий около 600 кв. миль, т. є. становлячий трохи не третю часть цілої Галичини, мусить вдоволятися тільки виключно тернопільськими закладами науковими. Через скасування тих наукових закладів в Тернополі віднято би найбільшій часті шкільної молодежі всіх вищеназваних округів всяку можність дальшого образования, бо найближчі того роду заклади наукові у Львові і в Чернівцях надто суть віддалені, життя в тих містах надто дороге, а затим і школи тамошні для всіх менше заможних цілковито неприступні.

Заклад чернівецький єсть для галичан мало доступний, бо тенденція цілої комунікації більше звертається до внутра краю і для того нагода приміщення шкільної молодежі дома єсть далеко легша і більше пожадана. Через знесення вищезгаданих закладів наукових в Тернополі мусив би затим натиск молодежі до львівських закладів наукових статись так великим, що се не тільки тамошнім учителям мусило б статись дуже великою перепоною в виконуванні свого так високого покликання, але й для учащоїся молодежі під кождим зглядом приносило би значні шкоди.

2. Доказом сього єсть також число вписаної молодежі, котра учащала до тамошніх закладів наукових. Списи учащихся там молодців від р. 1820 до р. 1838 представляють таке число учеників, яким жаден інший подібний заклад науковий в Галичині похвалитися не може. Тільки надмірна і чимдалі тим гірша тенденція єзуїтів до затемнювання розуму молодежі довела послідніми роками до того, що число учеників в Тернополі вменшилося.

3. Вже задля свого природного і комерційного положення єсть місто Тернопіль призначене на осідлище вищого закладу наукового. В осередку Східної Галичини на середині одинокого торговельного і військового гостинця між Львовом і Чернівцями, головний етап всяких зносин і торгівлі між обома тими столицями, транспортова пристань всіх продуктів, проводжених з Росії і до Росії, лежить Тернопіль в одній з найплодніших околиць цілої Австрії. Вже давно перед тим, коли ще Тернопільський і Чортківський округи належали до Росії, в Тернопільськім окрузі існувала гімназія, а іменно в Збаражі. Тернопіль головно через те надається на осідлище вищого закладу наукового, що, лежачи на плодороднім Поділлі, подає ученикам найбільшу легкість в діставанні всякого роду средств до життя потрібних, і тим самим представляє природно найдогіднішу точку для уміщення вищого закладу наукового.

4. В р. 1820 був Тернопіль незначним містом обводовим; заложения вищих шкіл стягло туди багато заможних родин; з значними коштами побудовано, при підмозі державного фонду, великий будинок гімназіальний і колишню колегію єзуїтську, позасновувано пансіонати, побудовано конвікти, численні будинки для поміщення учеників; торгівля оживилася, промисл піднісся, різнорідні комерційні зносини позав’язувалися і звільна розбудилося те життя, котре нині робить Тернопіль одним з найлюдніших і найзначніших міст Галичини, шпихліром цілої Австрії. Знесення шкіл зруйнувало би те, що з так многими жертвами зістало здвигнене, підкопало би саме місто, ба навіть в не однім згляді принесло би дуже великі шкоди для цілого краю, а то й для цілої монархії.

5. Вкінці не без глибокого значення і гідне затим доброго увзгляднення єсть, по моїй думці, пророцтво єзуїтів, що разом із знесенням їх закону поупадають також школи. Не хочу о тім більше нічого говорити, бо справдження або несправдження того пророцтва залежати буде тільки від рішення вис[окого] міністерства».

Назад до основного тексту книги