1. Авл Постумій диктатором

Діонісій Галікарнаський

Переклад Івана Франка

За консулів Авла Постумія

Й Тіта Віргінія минув рік перемир’я,

Який з латинами римляни встановили,

Й з обох боків великі приготови

Робити почалися для війни.

Та сим разом була значна різниця:

Коли римляни якнайохітніше

Цілою масою йшли до війни,

Більшість латинів їй була нерада

І йшла під примусом своїх вельмож,

Яких мало не всіх по всіх містах

Тарквінії й Мамілій дарами

Перекупили та намовами

На свій бік здужали перехилити.

Се виявилось як реакція

В цілому племені. По всіх містах

Мужі видні та діячі народні,

Ті, що їм непожадана була війна,

Були усунені з управи діл громадських

І навіть на народних зборах їх

До голосу не раз не допускали.

Багато з них до невдоволення

Дійшло такого, що свої міста

Покинули і в Рим переходили.

Ті, що тепер верховодили

В містах, не збороняли сього їм,

І овшім насміхом викрикували:

«Ми вдячні нашим ворогам, що вас

Так зручно на свій бік перетягають».

Римляни ж їх приймали, хоч нерадо:

Тих, що прийшли з жінками та дітьми,

До війська міського поприділяли,

В когортах горожанських розмістили;

Решту післали в позаміськії

Укріплення та порозміщували

В колоніях так, щоб там вони

Не спричиняли жодних неспокоїв,

Все живучи під доглядом залоги.

До переконання дійшли тепер усі,

Що одинокого провідника

Знов домагаються обставини,

Якому б можна заряд весь віддати

Без одвічальності ніякої

По власному його вирозумінню.

Тому молодший консул Авл Постумій

Старшим товаришем своїм Віргініем

Був іменований диктатором,

Начальником їзди він саме так,

Як попередник його, вибрав Тіта

Ебуц’я Ельву. За недовгий час

Готовий був реєстр усіх римлян

В віці, обов’язковім до війни.

Диктатор поділив усю оружну силу

На штири часті; в одній сам держав

Команду, в другій його віце-консул

Віргіній, в третій комендант їзди,

Четвертої ж команду поручив

Авлу Семпронію та охорону міста.

Примітки

Авл Постумій і Тіт Віргіній – римські консули у 496 р. до н. е.