3. Підготовка до вирішальної битви
Діонісій Галікарнаський
Переклад Івана Франка
Коли ворожі полководці вздріли,
Що також позад їх обсаджено
Трохи не всі точки, де мож було стояти,
І не могли напевно сподіваться,
Щоб засоби поживи з вітчини
Доставлені їм можуть буть безпечно,
Рішили будь-що-будь протурити
Римлян із горба, де стояв диктатор,
Заки вкріпляться там ровами та валами.
Один із них, Тарквіній Секст, ударив
Кіннотою своєю у шаленім
Галопі враз на римськую їзду
В надії, що вона не видержить розгону.
Але римляни видержали стійко
Їх напад, і він часто повторяв
Борню, вертаючись і знов вдаряючи,
Так що місцевість так була похила,
Що тим, що мали горб обсаджений,
Давала все великії користі,
А тим, що нападать та мусили знизу,
Прискорювала ран та втоми без кінця,
А раптом ще великий відділ війська
Добірної піхоти приспішив
Римлянам у підмогу, що його
Постумій вислав, бачачи потребу,
То Секст не в силі дещо ще зробити,
Погнав у табір із кіннотою своєю,
Римляни ж у безпечному посіданні
Побойовища тут же перед їх
Очима здвигнули укріплення міцне.
По тім випадку прикрім порішили
Секст і Мамілій довше вже не ждати,
А видать головну, рішучу битву.
Римський диктатор, що мав зразу намір
Без битви закінчити сю війну
І надіявся довести до того
Головно через вождів нерішучість,
Тепер змінив той намір головно
Ось із яких причин. Римські їздці,
Що пильнували всіх доріг на конях,
Переловили деяких післанців
Від вольсків до латинських полководців,
Повідомляючи їх, що великі
Воєнні сили більше-менше в трьох днях
Прийдуть на поміч їм, одна від них,
Друга від герніків. Аби не дати
Упередить себе тим силам помічним,
Була, здається, головна причина,
Що підвела латинських вожаків
До поспіху в поході та до битви, –
Зрада в самій основі плану, щоб
Не мусити ділитися здобиччю.
З обох боків дали до бою знак,
На рівне місце поміж таборами
Зійшли оба війська та поставали
Ось у якім порядку бойовім:
Тарквіній Секст на лівому крилі
Латинів, а Октав Мамілій був на правім,
А всередині третій Тарквіненко Тіт.
Стояли тут і римські втікачі
Та вигнанці. Тзда була на троє
Поділена та кождій з тих трьох частей
Приділена як поміч і резерва.
В римлян на лівому крилі їзди
Стояв кінних комендант Тіт Ебуцій,
А супроти його Октав Мамілій;
На правім консул Тіт Віргіній, що
Заняв становище супроти Секста
Тарквінія. В середній часті армій
Станув диктатор і мав проти себе
Тіта Тарквінія та римських виходців.
Число вояків, що в обох військах
До бою вийшли на римському боці,
Було двадцять чотири тисяч піших,
Їзди ж три тисячі. Міста латинів
Поставили піхоти сорок тисяч,
Їзди ж три тисячі, як і римляни.
Примітки
Герніки – староіталійське плем’я, що жило в гірських районах Лашю.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 249 – 251.