7. Війська Цезаря наблизились до Аріовіста
Юлій Цезар
Переклад Івана Франка
Коли скінчилася ота промова,
Чудесним робом обернулися
Усіх думки й найгарячіша хіть
Та жадоба війни влилася в них.
Поперед всіх десятий легіон
Через своїх трибунів військових
Подякував, що зверхній вождь найкращий
Про нього видав суд, і заявив,
Що до війни якнайготовіший.
По тім і інші легіони через
Своїх трибунів і начальників
Та сотників рішуче заявили,
Що скрізь підуть по Цезаревій волі.
Вони ніколи, бач, не сумнівались
Та не боялися ні про мету війни
Свойого суду не виповідали,
Бо се воєначальникова річ.
Прийнявши те їх задоволення
Й розвідавши через Дівітіака
Дорогу, що між іншими найбільше
Довір’я мав і обіцявся військо
Провести тих п’ятнадцять тисяч стадій
Обходами та рівними полями,
І о четвертій стражі, як сказав,
Вийшли в дорогу. Аж на сьомий день
По ненастанному маршу сказали
Їм вістуни: «Аріовістові
Полки від наших ще віддалені
Не більш як двадцять штири тисяч кроків».
Дізнавшися про прихід Цезарів,
Аріовіст післав послів до нього
(Які отсеє мали заявить):
«Чого вперед жадав ти про розмову,
Тепер се легко можемо зробити,
Бо ти так близько підійшов, а я
Без небезпеки, як мені здається,
Вчинить се можу».
Не відкинув Цезар
Предложения й подумав, що отсе
Тамтой звертає на здоровий розум,
Коли обіцює по власній волі
Зробити теє, в чім його проханню
Відмовив, і велику вже надію
Робив собі, що за такі великі
Добродійства народу римського
Й, дізнавшися про жадання його,
Відстане від упертості своєї.
День розговору назначили п’ятий
Від того дня. А за той час післанці
Між ними бігали в сей бік і в той бік.
Аріовіст жадав, щоб на розмову
Нікого з піших Цезар не приводив.
А то боїться він, щоб засідкою
Його не обійшли. Нехай приїде кождий
З кінними, а інакше він зовсім
Не явиться.
Не хотячи для сеї
Причини від розмови ухиляться
Та не бажаючи своє здоров’я
Здавати на галлійськую кінноту,
Цезар узнав за найвідповідніше
Забрать всі коні у їздців галлійських
І посадить на них легіонерів
Десятого свойого легіону,
Яким зі всіх найбільше довіряв,
Як найпевнішу прибічну сторожу,
Коли би випала яка потреба.
«Коли се станеться, – сказав один
Легіонер з десятого, мов жартом, –
То Цезар зробить більш, ніж обіцяв.
Він обіцяв прибуть з преторською
Когортою, а матиме з собою
Десятий легіон, посаджений на коні».
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 339 – 341.