№ 23. Епіграми на кн[язя] Домініка Заславського

Іван Франко

1. Epigramma

Rozgniewał się na Polskę Mars pod Pilawcami,

Dał samopał у saidak Ordzie z kozakami.

Rzekł zatem: «Dotąd ia Polakom folgował,

Dotądem sam ich ufce w potrzebie szykował,

Dotąd przy mężnych sercach у dzielnych hetmanach

Polerowali bronie krwią w pogańskich ranach.

Ale skoro takiego obrali hetmana,

Co kpa w boiu zażyć chce miasto kałkana,

Z p….k buławę miasto koronney piastuie,

U Ormianki na ławie szyki sztafieruie,

Tak zaraz Mars na stronę, kiedy gach hetmani.

Tam prędzey nisz Tatarzyn… dobywa broni».

Оссол. рукоп., 230, к. 100 v. – [Іван Франко].

1. Епіграма

Розгнівався на Польщу Марс під Пилявцями,

Дав самопал і сагайдак орді з козаками.

Сказав тоді: «Досі я полякам сприяв,

Досі сам їх упевнено при потребі шикував,

Досі з мужніми серцями і хоробрими гетьманами

Шліфував зброю кров’ю з поганських ран.

Але скоро такого обрали гетьмана,

Що дурня в бою зажити хоче замість овального щита,

З… булаву замість коронної пестить,

У вірменки на лаві з шиком причепурюється,

То відразу Марс стає осторонь, коли полюбовник-гетьман

Швидше, ніж татарин… здобуває зброю».

2. Aliud

Miałeś Pogonią kleynot, przodków twoich dzieło,

Lecz cię tego niewieście serce pozbawieło,

Boś nie gonił, uciekłeś od samey buławy

Z Ormianką do wiewiórki, czasemeś tchórz prawy.

Dziw, że widać w zarazach teras sympatyie.

Że od kozaków tchórza wiewiórka zakryie.

Оссол. рукоп., 230, к. 101 г. – [Іван Франко].

2. Інакша

Мав ти Погонею клейнод, предків твоїх справу,

Але серце жінки тебе від цього позбавило,

Бо не гнався, а втік від самої булави

З вірменкою до білки, часом, як справжній тхір.

Диво, що видно в заразах тепер симпатії,

Що від козаків тхора білка закриє (польськ.). – Упоряд..

3. Aliud

Nie chciałeś psować czerni dla swoiey prywaty,

Bałeś się ukrainney uszczerbić intraty.

Mówiłeś: «Folguię im! Jakbyśmy ich zbili,

Coż by nam za poddani włości zarobili?»

A kozacy: «Oto kniaź ne choczet nas byty,

Nusz my jeho! A taki ne budem robyty».

Там же. – [Іван Франко].

3. Інакша

Не хотів ти псувати чернь задля своєї користі,

Боявся збитку від українного доходу.

Казав: «Попущу їм! Якби ми їх збили,

Що би нам підлеглі села заробили?»

А козаки: «Ото князь не хочет нас бити,

Ну ж ми єго! А такі не будем робити».

4. Obmowa xiecia

Kiep Dominik uczynił obmowę takową,

Żem i a musiał uciekać, chociażem był głową.

Nie kpi, bracie, chodześ kiep! Jeszcze nie słychana,

Żeby mieli Polacy uciec od hetmana.

Byś był głową, wszyscy by za tobą chodzili,

Ale żeś kiep, dla tego wszyscy cię gonili.

Там же. – [Іван Франко].

4. Обмова князя

Дурень Домінік учинив таку обмову,

Що я мусив утікати, хоч був голова.

Не кепкуй, брате, хоч ти й дурень! Ще не чувано,

Щоб мали поляки тікати від гетьмана.

Якби ти був голова, всі б за тобою ходили,

Але ти дурень, тому всі тебе гонили.

5. Scomma na xięcia Dominika, Woiewodę Sędomirskiego po przegraney bitwie у straconym d. 23 Septem. 1648 obozie pod Pilawcami Bohdana Chmiela

Dominik skomką łeżyt,

Kozak do nioho bieżyt.

«Łeżyty tobi, kniaziu, ne woiowaty,

Ne budesz byty kozaki, moie braty, –

Hoi, ne budesz, panyszcze bez sercia, hołowy!

Werny sie do domu z Lachy, kolis zdorowy.

Poznaite sudy Boha swiatoho, Lachowie:

Hde sława wasza, dostatki у hetmanowie?

Kozak ubohy teper biżyt woiowaty.

Pokinte swą wolą, a mieite nas za braty.

Teper budet harast, poidemo na pohany,

Wybiiemo wsze sczo tylko iest bisurmany».

Музей Чарторийських у Кракові, рукоп. 379, стор. 33. – [Іван Франко].

5. Злий дотеп на князя Домініка, воєводу сандомирського, по програній битві і втраченому обозі через Богдана Хмеля д[ня] 23 вересня 1648 р. під Пилявцями

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. Покажчик купюр. – К.: Наукова думка, 2009 р., с. 110 – 112.